Тиша у читальнім залі,
Книги стали вряд,
Так, неначе, на причалі
Кораблі стоять.
Підійдеш, відкриєш книжку
І полинеш ти
У країни дивовижні,
Чарівні світи.
Ікси, плюси, мінуси,
Логарифми, інтеграли, синуси,
Та, хіба без цифр ми зможемо прожити?
Треба з математикою буде подружити.
Якщо хочеш гарно
Фізику ти знати,
В нас багато цікавого
Зможеш прочитати.
Тут пройдеш чумацьким шляхом
До
різних сузір,
Що
висять вночі над дахом
І милують зір.
Повідомлять тобі зорі
Про своє життя.
Зрозумієш ти простору
Й Всесвіту буття.
Тай без хімії сьогодні
Аж ніяк не обійдешся,
Бо будеш ти голодний,
Не вмиєшся, не одягнешся.
То ж полинеш ти в цю мить
В хімічних реакцій світ чудовий,
Що чарує і манить
Маревом казковим.
І полинеш в таємниці
Тут глибин морських,
І відкриєш ще скарбниці
Ти порід гірських.
Із книжками помандруєш
В різні ти краї,
Краса вразить і здивує,
Дізнаєшся про звичаї.
В різних селах побуваєш,
Селищах, містах,
Де
побачиш і пізнаєш
Красу, наче в снах.
Із комахами полинеш
В трави запашні,
Піднімуть тебе над ними
Бджоли на весні.
І збирати з ними будеш
Квітковий нектар,
Даний в спадок від природи
Цей цілющий дар.
Ці дерева, квіти, трави
Вразять тебе вмить,
Зрозумієш ти, як гарно
І хороше жить.
І тваринок дивних
Тут побачиш ти,
І полинеш з ними
У світ красоти.
Неможливо нам прожити
І без техніки давно:
Телевізор не включити,
Не піти в кіно.
Помандруєш ти в історії
Сиву далечінь,
Де дізнаєшся про долі
Різних поколінь.
Полинеш ти зразу
На міські вали,
Та потрапиш в казку
На світські бали.
Привідкриєш ти завісу
Тих давніх часів,
Де пізнаєш правду, звісно,
Різних воєн і боїв.
Оживуть ураз герої,
Що з битв не прийшли,
Здобуваючи нам долю,
Життя віддали.
Мудрості скарбниці
З глибини віків
Черпаєм з криниці
Наших звичаїв.
Мудрість ця нетлінна,
Зібрана в книжках,
Ще й крізь покоління
Лине у піснях.
Як захочеш піти в бізнес,
Економіку вивчай:
Лізинг,
менеджмент, маркетинг
З нами пізнавай.
Рухи, жести, стрибки, вправи,
Жваві танці і забави
Поведуть у гарну й дивну
Країну здоров’я
спортивну.
А у нашім клубі «Юний поліглот»
Ти вивчатимеш англійську мову без турбот.
І не шкодуватимеш, що до нас прийдеш,
Тут багато однодумців й друзів ти знайдеш.
Тут полинеш в світ незнаний,
Що
поманить знов,
В
милозвучний, незрівняний,
У світ інших мов.
Поміж
них, мов ясна зірка,
Сяє рідна, українська,
Та, якою розмовляєм,
Думаєм, пісні співаєм.
Адже
мова наша рідна –
Мова солов’я,
Мова пташки, мова квітки,
Мова, мов жива.
І згадаєш Симоненка Василя слова:
«Моя
мова.
Все
в тобі з’єдналося,
злилося –
Як і помістилося в одній! –
Шепіт зачарований колосся,
Поклик із катами на двобій.
Ти
даєш поету дужі крила,
Що підносять правду в вишину.
Вченому ти лагідно відкрила
Мудрості людської глибину.
І тобі рости, не в’януть зроду,
Квітнуть у поемах і віршах,
Бо в тобі – великого народу
Ніжна і замріяна душа».
На цій мові ти читатимеш
Ще й романи, драми, повісті й есе,
Де
ти дізнаватимешся
Ще
більше про все.
І
полинеш ти в мистецтва
Незрівняний світ,
У світ звуків, рухів, жестів,
Кольорів усіх.
Оживуть
ураз картини
В уяві твоїй,
Ти
пізнаєш разом з ними
Щастя,
радість, гнів.
Музика і пісня,
Танці, жваві, мов життя,
В грудях стане тісно
Ніжним почуттям.
У
книжках ти прочитаєш
І
про істину буття,
Зрозумієш і пізнаєш,
Що Бог нам дав життя.
Він
Творець Землі, природи,
Всесвіту й морських глибин.
Люди різних націй і народів
Рівні перед ним.
Переповниться
любов’ю
Серце враз твоє.
І подякуєш ти Богу
За все,що в тебе є.
Є
комп’ютери вже в нас,
Можна завітати,
Провести у Google час,
Реферат «скачати».
Усе
не перечислити,
Всього
і не назвати,
Про що лише помислиш ти,
Все можна відшукати.
А
для цього тобі треба
В бібліотеку прийти,
Щоб відкрити тут для себе
Чарівні світи.
То
ж тепер ти не барися
І часу не гай,
В
бібліотеку поспішися,
В
філію №1 завітай.
Можеш
із собою і батьків ти взяти,
В нас вони багато що зможуть прочитати.
Можеш взять з собою братика й сестричку
І для них знайдемо ми цікаву книжку.
І
адресу нашу легко
Буде тобі запам’ятати:
По вулиці Грушевського
Будинок
сто сімдесятий.
З повагою працівники
бібліотеки-філії №1 Дрогобицької МЦБС.
