"О краю мій, Підгір’я ти прекрасне,
Як я люблю, як я люблю тебе!
Мов зірка та, що світить і не гасне,
Так та любов в душі моїй живе"
Іван Франко
"Академія в одній особі" - так називали його друзі. Та й не дивно, бо був він поетом, письменником, публіцистом, перекладачем, ученим, громадським та політичним діячем, Доктором філософії, дійсним членом наукового товариства імені Тараса Шевченка, почесним доктором Харківського університету.
Ще в гімназії Іван Франко виявляв феноменальні здібності: міг дослівно відтворити товаришам годинну лекцію вчителя.
Творчий доробок Івана Яковича Франка складає 50 томів, І це, як стверджують фахівці, лише половина всієї спадщини цієї надзвичайної людини.
За стилем поезії Великий Каменяр (як ще називають нашого славного земляка) належить до перших реалістів. Багато віршів стали популярними піснями. А збірку поета "Зів’яле листя", яка була вперше опублікована 120 років тому, фахівці вважають прикладом філософії будизму.
Письменник також писав оповідання, повісті, романи, які стали окрасою української літератури.
На книгах казок "Коли ще звірі говорили", "Лис Микита", оповіданнях для дітей "Олівець", "Грицева шкільна наука" виросло не одне покоління українців.
У драматургії Іван Франко став майстром соціально-психологічної та історичної драми й комедії.
Багата наукова спадщина Великого Каменяра містить наукові праці в галузі філософії, теорії та історії літератури, мовознавства, етнографії, економіки, історії, сходознавства та психології.
Перекладацькою діяльністю займався Іван Якович все своє свідоме життя. Перекладав з 14 мов.
Українською, польською та німецькою писав вірші. Перекладав з грецької та латинської. Знав старослов’янську, чеську, ідиш, санскрит. Пізніше вивчив французьку, англійську, угорську, італійську. Показав себе добрим знавцем арабських мов, перекладаючи на українську мову збірку казок "Тисяча і одна ніч".
Серед всіх перекладів неабияке місце посідає біблійна книга "Буття".
Революціями та війнами пронеслось над Україною двадцяте століття. Революцією та війною розпочалось двадцять перше століття, а творчість Івана Франка і надалі залишається актуальною. Читаєш його твори і, здається, ніби були вони написані вчора. Твори нашого славного земляка широко відомі не лише в Україні, а й за її межами.
Хочеться згадати історичну повість "Захар Беркут", яка була екранізована в 2019 році. Це американсько-український художній фільм, відомий у міжнародному прокаті, як "Зринаючий яструб" ("The Rising Hawk"). Жанр фільму - історичний екшн. Гасло фільму: "У свободі моя сутність".
Він не хотів бути лідером, не хотів йти попереду, не хотів спонукати та підштовхувати своїх підлеглих. Він хотів іти в одній колоні. А колони не було...
Зараз, дивлячись на нашу прекрасну молодь, хочеться бачити в ній ту Франкову колону, в якій він міг би йти разом з усіма.
