Добра фея Бефана завершує новорічні гуляння в Італії. Приходу цієї чаклунки з нетерпінням чекають всі італійські діти. Ввечері 5 січня вони підвішують над каміном свої панчішки, щоб Бефана залишила там для них подарунки.
Бефана прилітає на мітлі, заходить в кожну оселю,щоб залишити кожній слухняній дитині гарний подарунок. Якщо дитина була не дуже слухняною, Бефана залишає їй вуглинки у вигляді паленого цукру.
Казка про Бефану
Ця історія трапилась у далекій Італії напередодні великого італійського свята Бефанії.
Маленький італійський хлопчик Марко лежав у своєму ліжечку. Він дивився на камін, над яким висіла одна із його найбільших панчішок.
"Зараз я засну, - думав він , а в кімнату тихенько зайде Бефана. Вона принесе мені гарні подарунки. Адже цей цілий рік я намагався бути слухняним. Подарунків буде багато, тому я і підвісив найбільшу із моїх панчішок. Як би я хотів, щоб я був більшим. Тоді я б отримав більше подарунків і вони б були більшими. Я б тоді міг отримати самокат, велосипед....і, навіть, машину..."
Біля каміна Марко почув якийсь дивний шум. Хлопчик глянув у той бік і побачив Бефану. Вона підійшла до його ліжечка.
"Ти знаєш мене?" - спитала гостя.
"Знаю, ти - Бефана", - відповів хлопчик.
"Ходи зі мною", - сказала Бефана, простягаючи йому руку.
Марко взяв її за руку і вони разом ступили кілька кроків, а далі, відірвавшись від землі, плавно піднялись до неба.
О, там було дивовижно! В нічному небі яскраво горіли зірки. Вони були різних кольорів. А який приємний запах?! Що це? І, раптом, уважніше придивившись, Марко помітив, що це були не справжні зірки, а різноманітні цукерки. А місяць був величезним морозивом.
"Тільки нічого тут їсти не можна!" - сказала Бефана. Марко кивнув головою на знак згоди.
Але, коли Бефана відвернулась, він злегка лизнув місяць. Яке то було смачне морозиво! Хлопчик лизнув ще і ще...
Бефана, помітивши, що він робить, сердито глянула на нього і пригрозила йому пальчиком. Марко, замість того, щоб попросити вибачення і сказати, що він більше так не буде, раптом показав Бефані язика і відкусив великий кусок морозива.
Це дуже розсердило Бефану. Вона витягла із свого мішка Маркову панчішку і почала витрясати з неї все, що там було. Багато гарних подарунків вилітали з панчохи, розлітаючись в різні боки, зникаючи в темряві.
Марко благав Бефану не робити цього, але було вже пізно. Бефана віддала йому його панчішку, яка була цілком порожньою.
Марко гірко заплакав і прокинувся. Він був у своїй кімнаті у своєму ліжечку. Як добре що це був лише сон!
Над каміном висіла його панчішка. Марко швидко підбіг до каміна і зняв панчішку. Вона була вщент переповнена всякими чудовими подарунками.
До кімнати ввійшла мама.
"Мамо, мамо, глянь, що подарувала мені Бефана! - радісно вигукнув Марко, - Я дуже люблю Бефану, тебе, тата, бабусю, дідуся і обидвох наших собак!"
Tale about Befanа