Веселковий світ дитинства (книжкова виставка до Міжнародного дня захисту дітей)

Напередодні Міжнародного дня захисту дітей наша бібліотека отримала багато чудових дитячих книг.

Завітайте до нас, тут Ви знайдете книжки на всі смаки.

 

Вишиванка - символ України, дзеркало народної душі (інформаційний калейдоскоп до Всесвітнього дня вишиванки)

       Всесвітній день вишиванки - міжнародне свято, покликане зберігати споконвічні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Проводиться це свято кожного року в третій четвер травня. До цього свята може долучитись кожен бажаючий, вдягнувши вишиванку.

     Ідею відзначення Всесвітнього дня вишиванки  у 2006 році запропонувала студентка факультету історії політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. Леся запропонувала студентам обрати один день в році і всім разом одягнути вишиванки.

       Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та декілька викладачів факультету, та вже протягом наступного року свято розрослось до всеукраїнського рівня. До нього долучились українська діаспора по всьому світі, а також прихильники України.

     Свято не передбачає заходів, окрім одягання вишиванки. Хоча протягом усієї історії заходу з ініціативи студентів, школярів, громадських та культурних діячів проводяться концерти, конкурси, вечорниці, ярмарки.

       Вишиванка - символ українського народу. Перші вишивки були не просто окрасою одягу, а мали магічне значення. Слов’янські народи вишивали різні узори для захисту від зла. Вишита сорочка повинна була захистити людину від злих сил.

      Орнаменти вишивок розділяють на три основні групи:

       1) Геометричні візерунки - найпоширеніші серед орнаментів. Ромб - стародавній символ сонця, родючості та процвітання. Він приносив добру вдачу та добробут. Хвилясті лінії - символ води, що уособлювали життєдайну силу. Горизонтальні лінії були символом землі, родючості. Хрест у колі був знаком сонця, що відводить зло, а рівносторонній хрест - знак вогню, що символізує духовне очищення.

       2) Популярні у вишивці і рослинні мотиви. Листя дуба - символ сили і міцності, а калина - символ краси. У поєднанні ці два символи часто зустрічаються у чоловічих сорочках. Мак - символ плодючості і пам’яті роду. а китиці винограду - радість та сімейне життя. Троянда - кохання та молодість, а барвінок - вірність і вічне буття.

       3) Зображення тварин та птахів, зокрема голубів та півнів - захист від злих сил.

       Вишиті парою птахи символізують шлюбну пару. Вишиті ластівки є символом добрих новин.

       Класичні вишиванки вишивали на  білому полотні. Їх можна було розділити на три види: одноколірні, двоколірні та багатоколірні. Кожен колір мав своє символічне значення.

       Червоний колір - любов, боротьба, світло, захист; чорний - смуток, охорона від злих сил, шанування померлих, вічність, Всесвіт; блакитний - повітря, духовний світ, чистота; жовтий - врожай, добро, благополуччя, багатство; коричневий - земля. родючість; зелений - весна, оновлення життя.

       Кожен регіон мав свою оригінальну та неповторну вишиванку, що відрізнялась візерунками та технікою вишивання. Тому по вишиванці можна було сказати звідки ця людина родом. Зараз відбувається відродження усіх цих технік. Вони перемішуються, доповнюючи одна одну. Тим самим вишиванки стають ще багатшими та неповторнішими.

       Психологи помічають, що люди у вишиванках веселі та радісні, бо ім передається настрій всіх тих побажань, які в них вкладали дбайливі вишивальниці, вишиваючи ці чарівні магічні узори.

       

     Часто вишиванку вишивала мати дитині, вкладаючи в неї найщиріші побажання. Саме про таку вишиванку йде мова у вірші Лесі Вознюк "Оберіг-сорочка":

"Вишивала мама синіми нитками,-

зацвіли волошки буйно між житами.

Узяла матуся червоненьку нитку,-

запалали маки у пшениці влітку.

Оберіг-сорочку вишила для сина. 

Візерунком стали квіти України:

маки і волошки, мальви біля хати.

Долю для дитини вишивала мати.

Шила-вишивала хрестики зелені,-

зашуміло листя на вербі й калині.

золотилось сонце у розлогій кроні.

Вишивала долю, наче на долоні.

Оберіг-сорочку вишила для сина.

Візерунком стали символи Вкраїни:

і верба й калина, сонях біля хати.

Щастя для дитини вишивала мати.

Білими по білім вишивала ненька,

до ниток вплітала всю любов серденька.

 Дрібно гаптувала росяні мережки, 

щоб не заростали у дитинство стежки.

Оберіг-сорочку вишила для сина.

Візерунком стала рідна Україна.

Мамину турботу збереже сорочка

захистять від лиха хрестики рядочки".

Зігрітий любов’ю до життя (перегляд літератури до 150-річчя від дня народження Василя Стефаника)

"Як коротко, сильно і страшно пише ця людина"

    14 травня 2021 року виповнюється 150 років від дня народження Василя Стефаника (1871-1936), українського письменника, неперевершеного майстра психологічної новели, гуманіста і просвітителя.

       З цієї нагоди, сьогодні в нашій бібліотеці відбувся перегляд літератури: "Любов’ю до життя зігрітий".

                                         

     Народився Василь Стефаник 14 травня 1871 року в селі Русів Снятинського району Івано-Франківської області в сім’ї заможного селянина.

     У 1880 році батько віддав його до другого класу початкової школи в Снятині.

     Навчався у Снятинській міській школі, потім у польських гімназіях в Коломиї та Дрогобичі. (Був виключений з Коломийської гімназії через участь у "Покутській трійці".)

     По закінченні Дрогобицької гімназії, вступив до медичного факультету Краківського Університету.

     Поступово втрачав зацікавлення медициною. В 1900 рлці покинув Університет.

     У 1904 році одружився з донькою священника Ольгою Гаморак. У них народилось троє синів.

    У 1910 році отримав батьківський спадок в рідному селі. Тут він оселився і прожив до кінця життя.

     Перші літературні спроби Василя Стефаника припадають на роки навчання в гімназії. В Чернівецькій газеті "Праця" було надруковано кілька його новел з життя покутського села.

     Засновує читальні "Просвіти". Як член Радикальної партії, агітує на виборах. 

     З 1908 по 1918 роки працює послом австрійського парламенту.

     В 1916 році Василь Стефаник повертається до літературної діяльності, яка триває до 1933 року.

     В 1928 році Радянський уряд призначив йому персональну пенсію, від якої Стефаник відмовився в 1933 році, довідавшись про штучно створений голод та переслідування української інтелігенції.

     Внаслідок чого, в УРСР його перестали згадувати аж до 1939 року. Потім його почали представляти, як прихильника радянського ладу.

     Помер 7 грудня 1936 року.

     

"Мати наша, як сонечко ясне" (книжкова виставка до Дня матері)

Ось і прийшов на нашу землю травень, гаптований травами, квітами, солов’їним співом і приніс нам День матері.

У другу неділю травня людство вшановує жінку: жінку-матір, жінку-світоч, жінку-трудівницю, жінку-берегиню життя на землі.

До цього чарівного свята в нашій бібліотеці відкрито книжкову виставку:

"Мати наша, як сонечко ясне".

"Дрогобицький звіздар" (перегляд літератури до дня народження Юрія Дрогобича)

"Хоч і далекі від очей простори неба,

та не такі віддалені від розуму людського..."

Юрій Дрогобич

     5 травня в нашій бібліотеці відбувся перегляд літератури з нагоди дня народження нашого славного земляка Юрія Дрогобича (1450-1494).

     То був чоловік, що допоміг зупинити Сонце і зрушити з місця Землю.  Він передбачив три війни, голод, епідемію чуми та Папську інквізицію.

     Був він вченим епохи Відродження, гуманістом, освітнім діячем, філософом, астрономом, астрологом, доктором медицини та філософії, ректором Болонського університету. Тоді, у XV столітті його звали Джорджо да Леополі (Юрій їз земель Львівських). І лише у ХХ столітті виявилось, що то був Юрій Михайлович Донат-Котермак, син Дрогобицького солевара Михайла Доната-Котермака. А в Болонському університеті всі свої праці Юрій Донат підписував, як Юрій Дрогобич.

     Як вдалось йому всього цього досягнути?

     Зустріч з якою людиною стала для нього доленосною?

     Що змусило його, будучи на вершині кар’єри, спалити всі свої праці і назавжди покинути практику?

     Який внесок зробив Юрій Дрогобич у розвиток астрономії?

 

         Якщо і Вас цікавлять відповіді на ці питання, завітайте в нашу бібліотеку.