Стівен Батлер Лікок "Як ми святкували День матері" (переклад оповідання з англійської мови на українську учасниками клубу "Юний поліглот" дистанційно)

HOW WE KEPT MOTHER'S DAY

      Of all the different ideas that have been started lately, I think that the very best is the notion of celebrating once a year “Mother’s Day”.

        We decided to have a special celebration of Mother’s Day. We thought it was a fine idea. It made us realize how much Mother had done for us for years, and all the efforts and sacrifices that she had made for our sakе.

   So we decided that we'd make it a great day, a holiday for all the family, and do everything we could to make Mother happy. Father decided to take a holiday from his office, so as to help in celebrating the day, and my sister Ann and I stayed home from college classes, and Mary and my brother Will stayed home from High School.

      It was our plan to make it a day like Christmas, and so we decided to decorate the house with flowers. We asked Mother to do it, because she always does it.

        The two girls thought it would be a nice thing to dress on our best for such a big occasion, and so they both got new hats. Father had bought silk ties for himself and for us, boys. We were going to get Mother a new hat too, but it turned out that she liked her old hat better than a new one.

        After breakfast we decided that we would hire a motor car and take Mother for a beautiful drive away into the country. Mother is hardly ever able to have a treat like that, because she is busy in the house nearly all the time.

        But we changed the plan a little bit. We all felt that it would be nicer to have a definite purpose. It turned out that Father had just got a new rod the day before, and he said that Mother could use it if she wanted to: in fact, he said it was practically for her, only Mother said she would rather watch him fish than fish herself.

        So we got everything arranged for the trip. Mother cut up some sandwiches and packed all up in a basket for us.

        When the car came to the door, it turned out that we couldn’t all get in. Father said that he could stay at home and work in the garden. There was a lot of dirty work that he could do. He said that he wanted us to be happy and have a big day. The girls said that Mother had only to say the word and they’d gladly stay at home and work.

       At the end it was decided that Mother would stay at home and have a lovely restful day round the house. It turned out anyway that Mother didn’t care for fishing and also it was just a little bit cold and fresh out-of-doors, though it was lovely and sunny, and Father was afraid that Mother might take cold if she came.

        So we all drove away and Mother stood and watched us as long as she could see us.

        We had the loveliest day. Father and the boys fished, the girls met quite a lot of people. We all had a splendid time.

        It was quite late when we got back. The dinner was ready. It was grand. Mother had to get up and down during the meal fetching things back and forward, but at the end Father noticed it and said she simply mustn’t do it, that he wanted her to spare herself.

        When the dinner was over all of us wanted to help to clear the things up and wash the dishes, only Mother said that she would really much rather do it.

        It was quite late when it was all over, and when we all kissed Mother before going to bed, she said it had been the most wonderful day in her life and I think there were tears in her eyes 

Як ми святкували День матері

       З усієї різноманітності ідей, що були коли-небудь втілені в життя, гадаю, що найкращою є намір  раз в рік відзначати День матері.

       Одного разу ми вирішили якось особливо відзначити День матері. На нашу думку, це була  чудова ідея. Це змусило нас усвідомити, як багато наша мама робила для всіх нас впродовж багатьх років і скільки зусиль прикладала вона для нашого благополуччя.

     Отже, ми вирішили, що нам слід зробити надзвичайний день, свято для всієї сім’ї і робити все, що в наших силах, щоб зробити нашу маму щасливою. Тато вирішив взяти вихідний в офісі, щоб допомогти із святкуванням цього знаменного дня. Ми із сестрою Енн не пішли на навчання в соледж. Мері та мій брат Вілл пропустили лекції в Університеті.
      Ми планували зробити таке свято, як Різдво, або інше велике свято. Дім треба було прикрасити квітами. Ми попросили маму зробити це, бо вона завжди це робить.
      Обидві мої сестри подумали, що було б дуже добре одягнути наш найкращий одяг до такої важливої події, то вони обидві придбали собі новенькі капелюшки. Тато купив шовкові галстуки для себе і для нас, хлопців. Ми хотіли і мамі придбати новий капелюшок, але виявилось, що їй старий подобається більше, ніж яийсь там новий.
     Після сніданку ми вирішили, що було б не погано винайняти автомобіль і взяти маму в чудову подорож на природу. Важко сказати, чи мама мала змогу коли-небудь так відпочивати, бо вона весь час мала якусь роботу вдома.
       Але саме того ранку ми внесли де-якіі зміни в наші плани. Ми всі відчували, що все, що ми робимо має мати певне призначення. Виявилось, що тато напередодні купив ще і нову вудку, то й сказав, що мама, безперечно, може використовувати її, коли тільки захоче, він сказав, що купив вудку саме для неї, але мама сказала, що їй цікавіше буде дивитись, як він ловить рибу, ніж робити це самій.
       Далі треби було нам готуватись до поїздки. Мама наробила канапок і склала їх в кошик для нас.
       Коли приїхала машина, то виявиллось, що ми всі не поміщаємось в неї.
      Тато сказзав, що він міг би залашитись вдома і працювати в саду. Він там має багато брудної роботи і міг би всю її переробити. Він ще сказав, що він хоче, щоб всі ми були щасливими і гарно проаели час. Дівчата казали, що мамі варто було б лише сказати, то вони б з радістю залишилися і працювали.
    Нарешті було вирішено, що краще мама залишиться вдома, і гарно відпочине, пораючись по господарству. Виявилось, що маму цілком не цікавить рибалка, і надворі було трохи холодно і занадто свіжо, хоч стаяла чудова і сонячна погода, а тато боявся, що мама могла б застудитися, якби поїхала.
       То всі ми поїхали, а мама стояла і довго-довго дивилась нам вслід.
       Ми прекрасно провели день.Тато з хлопцями ловили рибу, дівчита зустріли досить багато цікавих людкй. Час пролетів непомітно.
       Ми повернулись додому досить пізно. Відразу ж сіли вечеряти. Їжа була розкішною. Мама бігала туди-сюди впродовж вечері, приносячи і відносячи різноманітні страви, хоч в кінці тато, помітивши це, сказав, що цього просто не потрібно було робити і він хоче, щоб вона хоч трохи поберегла себе.
        Після вечері ми хотіли прибрати зі столу і помити посуд, але мама сказала, що вона краще зробить це все сама.
       Було вже досить пізно, коли все закінчилось, і коли ми всі цілували маму перед тим, як лягти спати, вона сказала, що це був найпрекрасніший день у її житті, а мені здалось, що в її очах бриніли сльози.

Це комікс на подібну тему. 

Його намалював данський карикатурист Герлуф Бідструп.

Ірина Мацко "Загублена писанка" (казка)

      Наближається найважливіше серед всіх християнських свят - свято світлого Христового Воскресіння. З цієї нагоди пропонуємо нашим маленьким читачам цікаву казку Ірини Мацко "Загублена писанка".

      Трапилась ця пригода у передвеликодній вечір. Маленька Катруся сиділа на лавочці біля хати і розписувала яєчка. Кошичок для посвячення уже був готовий. Все Катруся туди поклала: і пасочку, яку спекла їй мама, і ковбаску, хрін, трошки масла, шматочок шиночки, прикрасила все зеленню і квітами. Тільки писаночок не вистачало. От тепер сиділа розклавши пензлики та фарби на лавці і виводила дивні узори. Завтра зранку вона з батьками понесе найкращий кошичок у церкву, щоб освятити.

      Катруся дуже старалася виводячи узори на яєчку і не помітила, що писаночка, яку вона щойно розписала і поставила на лавку, помаленько покотилась по лавці і упала в траву. Потім далі по горбочку. А Катруся розписала усі яєчка і пішла у хату не помітивши що одного немає.

       Котилась-котилась і писаночка прикотилась до будки де жив песик Сірий. Та й стук до його стінки. Сірий злякано вискочив. Дивиться перед його будкою лежить щось маленьке, кругле і кольорове.

       - Кістку господар кинув чи що? - понюхав. – Ні, м’ясом не пахне. Я такого запаху не знаю, напевно камінчик тільки дуже дивний якийсь і кольоровий. Нащо мені тут камінців перед будкою? Відкочу його до кота Мацика, нехай він морочиться.

       Так і зробив. Кіт Мацик мирно спав собі скрутившись клубочком біля хати. Сниться йому мишка, якою він грається, а вона чимдуж він нього утікає. Раптом чує щось муляє його у лапку. Прокинувся Мацик і бачить, що біля лапки якийсь наче яєчко лежить. Та якесь дуже кольорове. Такого кіт Мацик не бачив, коли заходив у курник.

       - Що ж з ним робити? Може погратись? Мишки ж все одно немає. Пограюсь я яєчком.

       І почав кіт лапками яєчко катати туди-сюди, туди-сюди. Наче з мишкою грається. Але скоро ця гра набридла.

       - Ні таки мишка краще. Вона жива і утікає так цікаво, а тут що, лише котиться і все. Піду я мабуть мишку зловлю, а яєчко до курей віднесу. Напевно вони його загубили.

       Прикотив до курочок.

       - Ось, тримайте, кури. Це ви десь загубили.

       Розквоктались кури, позбігались усі дивитися, що ж це таке котик приніс. Якесь мальоване, чудне.

       - Це твоє Рябенька, - сказав впевнено півник, - ти також така, наче розмальована. – Бери і висиджуй.

       - Так – так – так, твоє, твоє, - заквоктали кури.

       Ну що ж робити Рябенькій. Сіла на яєчко. Сидить, сидить, а воно холодне. До півночі сиділа. А кури тільки запитують – ну що там, загрілось? Що там, буде з нього курчатко?

       Так і просиділи кури над яєчком. І очей не стулили.

       А вранці почули дзвін Великодніх дзвонів у церкві, що початок великого свята звіщали і людей у церкву на освячення закликали.

       - Великдень, Великдень – загуло на подвір’ї. Тепер усі здогадалися, що то було за яєчко мальоване. І песик Сірий і кіт Мацик і курочки з півнем.

       Зібрались вони біля порога хати з писанкою і коли Катруся з батьками виходила з кошичком щоб іти у церкву – урочисто віддали їй мальоване яєчко.

       - Дякую, мої любі. Саме цієї писаночки мені не вистачало. Я шукала її весь ранок. А тепер я освячу у церкві її і поділю між вами. Ви її врятували.

       Катруся поставила писанку на самий вершечок у кошичок і понесла у церкву. А після освячення усі мешканці двору скуштували свячену писаночку, яку вони врятували. І були від цього дуже горді та щасливі.

Карантин - чудовий час для вивчення іноземних мов онлайн!

Увага!

Не пропустіть!

Всім, всім, всім!

У нашій бібліотеці продовжує дистанційну діяльність клуб "Юний поліглот". 

Нагадуємо, що протягом карантину ми вивчаємо англійську мову онлайн.

Якщо Ви ще не долучились до наших занять, можете зробити це вже сьогодні.

Зараз ми перекладаємо з англійської мови на українську оповідання канадськоо письменника С. Б. Лікока "Як ми святкували День матері".

Якщо Вас це не цікавить, ми можемо просто спілкуватись англійською мовою, чи розпочати вивчення німецької мови (елементарний рівень).

Чекаємо на Вас!

Контактний номер телефону  -  068-502-4686  - Іванна.

Він закохався у зорі, а вони подарували йому вічність (краєзнавча година до 570-річчя від дня народження Юрія Дрогобича)

"Хоч і далекі від очей простори неба,

Та не такі віддалені від розуму людського"

Юрій Дрогобич 

5 лютого в нашій бібліотеці відбулась краєзнавча година:

"Він закохався у зорі, а вони подарували йому вічність".

Присутніми були студенти гуртожитку Дрогобицького механіко-технологічного коледжу.

Мова йшла про нашого славного земляка, що допоміг людству

 зупинити Сонце і зрушити з місця Землю.

Був він великим вченим епохи Відродження, Доктором медицини та філософії,

Ректором Болонського університету. 

В університеті його звали Джорджо да Леополі (Юрій із земель Львівських).

Та лише в двадцятому столітті всі дізнались, що Джорджо да Леополі

 називав себе Юрій Дрогобич син Дрогобицького ремісника

Михайла Доната- Котермака.

 

Як вдалось йому, синові простого ремісника досягти такого успіху?

В чому таємниця Юрія Дрогобича?

Що змусило його на вершині кар’єри покинути все

 і назавжди припинити практику?

Які таємні знання передав Юрій Дрогобич Миколі Копернику?

  

Якщо і Вас цікавлять відповіді на ці запитання, завітайте в нашу бібліотеку.

Всеволод Нестайко "Одиниця з обманом" (голосне читання до Всесвітнього дня читання вголос та 90-річчя від дня народження письменника)

Вже 11 років у різних країнах світу відзначають Всесвітній день читання вголос.
Цю ініціативу вже підхопили в 173-ох країнах світу.

Свято спрямоване на те, щоб спонукати молоде покоління читати книги вголос разом із другом, або друзями, обговорювати зміст прочитаного, ділитися враженнями та думками.

В цілому, свято надихає  дітей і дорослих більше читати і спілкуватись.

Цього року Всесвітній день читання вголос припав на середу, 5-го лютого.

Наша бібліотека також долучилась до цього свята.

Ми обрали повість Всеволода Нестайка "Одиниця з обманом".

Всеволод Нестайко є класиком сучасної дитячої літератури.

Його твори для дітей увійшли до Золотого фонду дитячої літератури.

У книзі "Одиниця з обманом" розповідається про шкільне життя 4-Б класу, 

про цікаві історії з життя школярів.

Повість була опублікована в 1976 році, а здається,

 ніби всі ці події відбувались тільки вчора.

Краща книга 2019 року

   

        Щорічне дослідження  прочитаних книг «Краща книга року» проводилось  протягом  2019 року в бібліотеці-філії №1 Дрогобицької  МЦБС.  Мета дослідження – об’єктивно оцінити стан читання  користувачів  бібліотеки у 2019 році, визначити попит на твори українських та зарубіжних письменників.

        Кращими творами українських авторів названі: "Родинні гріхи", "Небезпечна межа", "Повертайтесь журавлі додому", "Ріка життя", "Хочу в Тарасівку", "Обірвана струна", "Коли брати стають ворогами" «Наречена для бразильця» Ніни Фіалко,  «Століття Якова»,  «Соло для Соломії» Володимира Лиса, «Яблуневі квіти» Юрія Кирика, «Сонце щастя», «Замкова гора» та «На струнах душі» Ганни Медвідь,  «Гастарбайтерки», «Заплакана Європа», «Чорна дошка», «Загублений між війнами»  Наталки Доляк,   «Укриті небом» Марії Дзюби,   «Країна розбитих сердець», «Свої…Чужі…»  Людмили Когут, «Зірка для тебе» та «Щоденник мавки»  Дари Корній,  «Розколоте небо», «Оголений нерв» та «Купеля» Світлани Талан, «Крізь безодню до світла» Алли Рогашко, «Це коротке довге життя»  Ірини Бондарук, «Смарагд» , «Суча дочка» Валентини Мастєрової, «Жорстоке небо»,  «Необратимі»,  «На Зеландію» Макса Кідрука, «Чи помирає невмируще...» Лідії Сороки, «Забудь-річка" «Приворотне зілля»  братів Капранових, «Емісар», «Мертві квіти» та «Вовчий місяць» Олексія Волкова, «Лексикон інтимних міст» Юрія Андруховича, "Аптекар" Юрія Винничука та "Рубали ліс...Спогади галичанки" Лариси Крушельницької. 

    Неабияке місце в номінації «Краще книга 2018 року» посідає книга  нашого  земляка Ярослава Радевича-Винницького «Неукраїнці, яким вдячна Україна».

     Кращими творами зарубіжних авторів названі: «Вибрані твори» Захера Мазоха, «Парфуми» Патріка Зюскінда, «Гордість і  упередження» , «Розум і  почуття» Джейн Остін, "Тонка срібляста нить» Раїси Жеребцової «Алхімік», «Вероніка вирішує померти» Пауло Коельо, «Сирітський потяг» Крістіни Бейкер Клейн, «Енн із Зелених Дахів», «Енн із Ейвонії» «Енн із Острова Принца Едварда» та «Енн із Шелестких Тополь» Люсі-Мод  Монтгомері, «Янголи і демони» Дена Брауна та «До зустрічі з тобою», "Та сама я", "Після тебе". "Дівчина, яку ти покинув" «Останній лист від твого коханого» та "Корабель наречених" Джорджо Мойєс, "Двоє добродіїв із Брюселя" Еріка Еммануеля Шмітта, "Бузкові дівчата"  Марти Холл Келлі.

     Оскільки наша бібліотека є бібліотекою з розгорнутою структурою, яка обслуговує різні вікові категорії  читачів,  дослідження було проведено  і  серед читачів-школярів різного шкільного віку.  Серед книг є не лише твори за шкільною програмою, а й твори  інших   письменників.

     Кращими творами українських авторів названі ^Чеберяйчики Гомля і Піпля", "Перекладенець", "Метелик вивчає життя" та "Балакуче яблуко" Юрія Винничука,  «Тореадори з Васюківки», «Одиниця з обманом», «П’ятірка з хвостиком», "Дивовижні пригоди у лісовій школі", "Казкові пригоди і таємниці" Всеволода Нестайка, «Таємниця козацького скарбу» Андрія Кокотюхи, «Козацький обрій» Дмитра Білого, «Джури козака Швайки», «Джури і підводний човен» Володимира Рутківського, «Закоханий Бурундук» Івана Андрусяка, «Федько, прибулець з Інтернету», «Федько у віртуальному місті», «Федько у пошуках чупакабри», «Не такий», «Незрозумілі»  Сергія Гридіна, 

     Кращими творами зарубіжних авторів респонденти назвали: «Країна Мумі-Тролів» Туве Янсон,  «Гаррі Поттер» Джоан К. Ролінг, «Робінзон Крузо» Даніеля Дефо, «Вінні-Пух» Алана Александра Мілна, «Чарівник Смарагдового міста»  Олександра Волкова, «Планета Новорічних Ялинок»,  «Подорож Голубої Стріли», «Казки по телефону», «Торт у небі» Джанні Родарі, «Полліанна» та «Полліанна дорослішає» Елеанор Портет, «Філіпек і весела сімейка», «Філіпек і шкільні витівки», «Філіпек ї шалені канікули», «Філіпек і дівчатка», «Філіпек і компанія» Малгожати Страховської-Заремби, «Томасина» Пола Гелліка. "Маленька принцеса" Френсіс Бернет.

   Цікаво відзначити, що дітям подобаються не лише книги художньої літератури. Школярі цікавляться і енциклопедіями, довідниками. Це «Книга юної леді», «Книга для дівчаток на кожен день»,  «Азбука здоров’я», «Людина», «Автомобілі», «Тварини», «Рослини» і т д.

    Сподобалась нашим юним читачам  і серія книг: «Енциклопедія, казка, гра». У нашій бібліотеці з цієї серії є такі книги: "Галичина", "Волинь", "Донбас", "Полісся".

    Серія книг: "Видатні особистості. Біографічні нариси для дітей" сподобалась не лише дітям, а й дорослим. Кращими книгами з цієї серії були названі: "Стів Джобс", "Коко Шанель" та "Чарлі Чаплін" Марії Сердюк та "Нікола Тесла" та "Блез Паскаль" Ольги Опанасенко, "Леошардо да Вінчі" Алли Росоловської, "Альберт Ейнштейн" та "Марія Кюрі" Юлії Потерянко. 
      Оскільки у нашій бібліотеці діє клуб "Юний поліглот", кращими книгами 2019 року було названо і книги англійською мовою. Серед них: "Колискова" та "Час спати" Клари Чапл, "Старший брат" Роберта Крауса, "Запитай в містера Ведмедя" Марджорі Флек, "Читаємо англійською" Ольги Гончарової, "Цікава англійська граматика" Віолети Архіпової-Дубро, "Енн із Зелених дахів" Люсі Мод Монтгомері, "Принц і жебрак" Марка Твена, "Пігмаліон" Бернарда Шоу та "Оповідання" О. Генрі.

     Підводячи підсумки, слід зазначити, що коло читання читачів розширилося у порівнянні з попередніми роками, коли проводилось аналогічне дослідження. Респонденти читають не лише класичну літературу, а й твори сучасних українських та зарубіжних письменників, читачі різних вікових категорій все більше цікавляться довідковою літературою.

     Знайомство з кращими зразками української та світової літератури допоможе читачам знайти орієнтир у системі цінностей, розкрити власні здібності, сформуватись як особистість.